Національний університет “Львівська політехніка” Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Кафедра “Електронні обчислювальні машини” Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу “Комп’ютерна електроніка” Львів – 2009 Лабораторна робота № 3 Дослідження параметричного стабілізатора напруги Стабілізатори напруги — це електронні пристрої, призначені для підтримання сталого значення напруги з необхідною точністю в заданому діапазоні зміни напруги джерела або опору навантаження (дестабілізуючі чинники). За принципом роботи стабілізатори напруги поділяються на параметричні та компенсаційні. Параметричний метод стабілізації базується на зміні параметрів нелінійного елемента стабілізатора, залежно від зміни дестабілізуючого чинника, а стабілізатор називають параметричним. В компенсаційному методі стабілізації у вимірювальному елементі порівнюється величина, що стабілізується, з еталонною і виробляється сигнал розузгодження. Цей сигнал перетворюється, підсилюється і подається па регулювальний елемент. Параметричний стабілізатор напруги на базі стабілітрона показано на рис. 1. Особливості роботи такого стабілізатора напруги базуються на тому, що напруга стабілітрона на зворотній ділянці його вольт-амперної характеристики Uc.доп змінюється незначно в широкому діапазоні зміни зворотного струму стабілітрона. Тобто коливання напруги на вході стабілізатора зумовлюють значну зміну струму стабілітрона при незначних змінах напруги на ньому.
Рис. 1. Схема параметричного стабілізатора напруги Стабілізатори характеризуються коефіцієнтом стабілізації
який для параметричних стабілізаторів становить Кст.u= 2030. Рівняння електричної рівноваги для такого стабілізатора має вигляд: U = UH + RБІ , де RБ — баластний опір, необхідний для зменшення впливу дестабілізуючих чинників на напругу навантаження. Опір баластного резистора RБ вибирають таким, щоб при номінальному значенні напруги джерела U, напруга і струм стабілітрона теж дорівнювали номінальним значенням Uст.н , Іст.н, Величину Іст.н визначають за паспортними даними та виразом Іст.н = (Іст.мін+Іст.Макс)/2. Тоді, з рівняння електричної рівноваги, визначаємо баластний опір за виразом
Роботу параметричного стабілізатора зручно ілюструвати за допомогою вольт-амперної характеристики (ВАХ) стабілітрона та відповідної графічної побудови навантажувальної прямої (рис. 2). Для побудови ВАХ стабілітрона за його паспортними даними через точку з координатами Uст.н, Іст.н проводять пряму лінію під кутом до осі координат, що визначається значенням динамічного опору стабілітрона Rд. Далі будуємо навантажувальну характеристику при номінальній напрузі джерела. Для цього визначаємо координати двох точок, через які проходитиме пряма. А саме, точка з координатою Uст.н, Іст.н та точка на осі ординат, яка визначається за виразом І = U/RБ. Через ці точки проводимо навантажувальну пряму.
Рис. 2. Графічна інтерпретація роботи параметричного стабілізатора напруги Роботу стабілізатора перевіряють за умови його здатності забезпечувати задане значення Uн при коливаннях вхідної напруги U. Для прикладу, якщо вхідна напруга змінюється в межах ±10%, то на виході стабілізатора коливання напруги Uн становить ±0,1% (рис. 35). Побудова навантажувальних прямих при зміні напруги мережі в межах ±10% здійснюється шляхом паралельного зсуну навантажувальної характеристики при номінальній напрузі мережі відповідно вліво і вправо на 0,1 U. За допомогою цієї побудови можна з'ясувати, чи при таких коливаннях напруги мережі забезпечуються умови стабілізації, тобто, чи точки перетину зсунених навантажувальних характеристик з ВАХ стабілітрона не виходять за межі значень струмів стабілітрона Іст.мін і Іст.Макс. Порядок виконання роботи № 3 Реалізувати згідно рис. 1 в симуляторі аналогових та цифрових елементів Multisim 10.0 параметричний стабілізатор напруги. Параметри елементів згідно варіанту взяти з табл.1. В якості стабілітрона обрати компонент VIRTUAL_ZENER. Визначити величину...